Germany | Finland | Saint Petersburg | Drive

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №580/2015 "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки"

Указ президента України № 580/2015 
Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки

З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання постановляю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити:

у двомісячний строк — план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

до 31 грудня 2015 року — державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

2) забезпечувати щороку підготовку та оприлюднення до 14 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

3) опрацювати питання стосовно визначення центрального органу виконавчої влади з виконання функцій щодо координації заходів, здійснюваних органами виконавчої влади з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати на відповідній території роботу з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, створивши для цього, зокрема, координаційні центри як допоміжні органи та залучивши до їх діяльності представників громадськості.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П.ПОРОШЕНКО
13 жовтня 2015 року

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 13 жовтня 2015 року
580/2015

СТРАТЕГІЯ
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки

1. Загальні положення

В Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

Актуальність національно-патріотичного виховання громадян, особливо дітей та молоді, зумовлюється процесом консолідації та розвитку українського суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають дальшого вдосконалення системи національно-патріотичного виховання, оптимізації державної політики у зазначеній сфері.

Національно-патріотичне виховання має набути характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі.

В основу системи національно-патріотичного виховання має бути покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді.

Детальніше

Про відзначення у 2015 році Дня захисника України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., код ЄДРПОУ 38621185

Від  25.09.2015     № 1/9-459
На № _____  від ___________

Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій

Про відзначення у 2015 році
Дня захисника України

На виконання Указу Президента України від 23.08.2015 № 497 «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України» Міністерство рекомендує передбачити організацію та проведення в навчальних закладах України:

циклу бесід, лекцій, круглих столів, присвячених Дню захисника України, за участю ветеранів війни та військової служби, учасників бойових дій та антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, учасників українського визвольного руху;

Всеукраїнської молодіжної та дитячої акції «Напиши листа захиснику України».

Досвід роботи з проведення відповідних заходів пропонуємо розмістити на шпальтах освітянських видань та на офіційних сайтах.

Заступник Міністра –керівник апарату                                                     Олег Дерев’янко

Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 «Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020»

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020»


1.Схвалити Стратегiю сталого розвитку «Україна — 2020» (додається).

2. Кабiнету Мiнiстрiв України:

1) затверджувати щороку до 15 лютого план дiй щодо реалiзацiї положень Стратегiї сталого розвитку «Україна — 2020»;

2) iнформувати щоквартально, до 15 числа мiсяця, що настає за звiтним кварталом, про стан виконання плану дiй щодо реалiзацiї положень Стратегiї сталого розвитку «Україна — 2020».

1. Загальнi положення

Революцiя гiдностi та боротьба за свободу України створили нову українську iдею — iдею гiдностi, свободи i майбутнього.

Громадяни України довели i продовжують у надтяжких умовах щоденно доводити, що саме гiднiсть є базовою складовою характеру Українського народу.

Україна переходить в нову епоху iсторiї i Український народ отримує унiкальний шанс побудувати нову Україну.

Ратифiкувавши Угоду про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони (далi — Угода), Україна отримала iнструмент та дороговказ для своїх перетворень. Виконання вимог цiєї Угоди дає можливiсть Українi в подальшому стати повноцiнним членом в Європейському Союзi. Такими вимогами є вiдповiднiсть Копенгагенським критерiям — параметрам, яким мають вiдповiдати держави — члени Європейського Союзу.

Стратегiя сталого розвитку «Україна — 2020» (далi — Стратегiя) визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочерговi прiоритети та iндикатори належних оборонних, соцiально-економiчних, органiзацiйних, полiтико-правових умов становлення та розвитку України.

2. Мета реалiзацiї Стратегiї та вектори руху

Метою Стратегiї є впровадження в Українi європейських стандартiв життя та вихiд України на провiднi позицiї у свiтi. Задля цього рух уперед здiйснюватиметься за такими векторами:

вектор розвитку — це забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ та, як наслiдок, пiдвищення стандартiв життя. Україна має стати державою з сильною економiкою та з передовими iнновацiями. Для цього, передусiм, необхiдно вiдновити макроекономiчну стабiльнiсть, забезпечити стiйке зростання економiки екологiчно невиснажливим способом, створити сприятливi умови для ведення господарської дiяльностi та прозору податкову систему;

Детальніше

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді"

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №334/2015
Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді

З метою забезпечення системної взаємодії державних органів з громадськістю у питаннях, пов'язаних із національно-патріотичним вихованням дітей та молоді на прикладах героїчної боротьби Українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, відстоювання демократичного вибору України, консолідації дій державних органів, громадських об'єднань патріотичного спрямування щодо проведення відповідної роботи у дитячому та молодіжному середовищі, відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Утворити Робочу групу з розроблення Стратегії національно - патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки (далі - Робоча група).

Призначити співголовами Робочої групи ПАВЛЕНКА Ростислава Миколайовича - Заступника Глави Адміністрації Президента України та ТАРАНОВА Андрія Івановича - Заступника Глави Адміністрації Президента України.

Співголовам Робочої групи внести у двотижневий строк узгоджені пропозиції щодо персонального складу Робочої групи, передбачивши включення в установленому порядку до її складу представників центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, громадських об'єднань, незалежних експертів, фахівців.

Робочій групі розробити та подати до 1 жовтня 2015 року проекти Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки та плану дій щодо її реалізації.

2. Кабінету Міністрів України:

1) передбачати під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для фінансування програм і заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

2) забезпечити розробку за участю громадських об'єднань та затвердити у місячний строк план заходів із відзначення у 2015 році Дня захисника України, звернувши особливу увагу на заходи з національно - патріотичного виховання дітей та молоді;

3) ужити за участю Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України заходів щодо осучаснення роботи навчальних закладів, музеїв, бібліотек, клубів, інших закладів культури з національно-патріотичного виховання, активного залучення ними дітей та молоді до вивчення історії та культури України, подвигів борців за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, її демократичний вибір.

3. Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям:

1) забезпечити подання до 1 серпня 2015 року Робочій групі пропозицій щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

2) всебічно сприяти проведенню Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

4. Обласним, Київській міській державним адміністраціям ужити невідкладних заходів щодо налагодження співпраці з громадськими об'єднаннями патріотичного спрямування, волонтерами, учасниками антитерористичної операції у проведенні заходів з національно- патріотичного виховання дітей та молоді, зокрема під час проведення літньої оздоровчої кампанії 2015 року.

5. Міністерству оборони України разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, за участю Товариства сприяння обороні України розробити у тримісячний строк спільний план невідкладних заходів, спрямованих на налагодження взаємодії у питаннях національно- патріотичного виховання допризовної молоді та популяризації військової служби.

6. Міністерству інформаційної політики України, Державному комітету телебачення і радіомовлення України разом із Українським інститутом національної пам'яті забезпечити:

організацію у телевізійних та радіопрограмах, друкованих засобах масової інформації постійно діючих рубрик із популяризації української історії, мови та культури, досвіду роботи з національно-патріотичного виховання;

створення та розміщення соціальної реклами, спрямованої на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

виготовлення та розповсюдження інформаційно-просвітницької продукції (навчально-методичних посібників, буклетів тощо) про героїчну боротьбу Українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Петро ПОРОШЕНКО
12 червня 2015 року

ЗАКОН УКРАЇНИ "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років"

ЗАКОН  УКРАЇНИ
Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

Відповідно до Конституції України, зокрема статті 11, яка зобов’язує державу сприяти консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, спираючись на резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року № A/RES/59/26 та від 2 березня 2010 року № A/RES/64/257, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну, демократичну, правову державу, усвідомлюючи, що Друга світова війна 1939-1945 років, що розпочалася внаслідок домовленостей націонал-соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою трагедією людства у XX столітті, зважаючи на те, що під час Другої світової війни 1939-1945 років націонал-соціалістичним (нацистським) та комуністичним тоталітарним режимами на території України було вчинено численні злочини проти людства та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні та Українському народові було завдано величезних втрат, відзначаючи всесвітньо-історичне значення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, віддаючи данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни 1939-1945 років та зважаючи на необхідність постійного піклування про ветеранів війни, учасників визвольного руху та жертв нацизму, з метою збереження пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років Верховна Рада України приймає цей Закон.

Стаття 1. Увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

1. Шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму є священним обов’язком держави та громадян України.

2. З метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939-1945 років в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня.

3. В Україні щороку 9 травня відзначається державне свято - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).

4. Порядок проведення меморіальних та урочистих заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

1. Основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є:

1) відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги, днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць;

2) установлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання вінків, квітів до пам’ятників та меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшануванню пам’яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років;

3) недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939-1945 років у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, засобах масової інформації, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб;

4) сприяння об’єктивному та всебічному дослідженню історії Другої світової війни 1939-1945 років, відображенню подій війни, її жертв, діянь учасників у творах літератури і мистецтва, книгах та альбомах пам’яті, засобах масової інформації;

5) упорядкування, збереження та спорудження пам’ятників і пам’ятних знаків на вшанування пам’яті учасників та жертв Другої світової війни 1939-1945 років, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другій світовій війні 1939-1945 років;

6) забезпечення проведення за сприяння держави пошукової роботи з метою встановлення імен загиблих і тих, хто пропав безвісти, перепоховання останків воїнів, які загинули під час Другої світової війни 1939-1945 років.

Детальніше

Про схвалення Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
28.05.2015                                                                                            № 582

Про схвалення Концепції
національно-патріотичного
виховання дітей та молоді

Відповідно до рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 26.03.2015 протокол № 3/5-2 «Про Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді»

НАКАЗУЮ:

1. Схвалити Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.), забезпечити оприлюднення Концепції на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

3. Національній академії педагогічних наук (Кремень В.Г. - за згодою) розробити План заходів з виконання Концепції та методичні рекомендації з її застосування.

4. Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити необхідні умови щодо реалізації Концепції.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Міністр                                                                                                                    С. М. Квіт

КОНЦЕПЦІЯ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
ВСТУП

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (patria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Детальніше

Указ Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806/2014 «Про День захисника України»

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
м. Київ

14 жовтня 2014 року                                                                    № 806/2014

Про День захисника України

З метою вшанування мужностi та героїзму захисникiв незалежностi i територiальної цiлiсностi України, вiйськових традицiй i звитяг Українського народу, сприяння дальшому змiцненню патрiотичного духу у суспiльствi та на пiдтримку iнiцiативи громадськостi

ПОСТАНОВЛЯЮ:

1. Установити в Українi свято — День захисника України, яке вiдзначати щорiчно 14 жовтня.

2. Визнати таким, що втратив чиннiсть, Указ Президента України вiд 23 лютого 1999 року № 202 .

Президент України                                                                                         П. Порошенко