Їх долі обпалені війною
Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.
Геройство. Біль. Дочасна сивина.
Прокляття чаша випита до дна.
Жорстока тиша. Вибухоподібна.
Війна. Війна. Війна.
Учні 5-Б та 11-А класів зібралися на урок пам’яті, присвячений воїнам – інтернаціоналістам, які загинули в афганській війні. Вона назавжди залишається болем у серцях нашого народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі наші воїни, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя. Багатьом із них ніколи уже не повернутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні землі рідної. Вони полягли навіки: кого поховали товариші, хто пошматований розлетівся в прах на гігантських фугасах.
25 років минуло відтоді, як виведено з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері забути загиблих синів, а дружини і діти – своїх чоловіків, батьків.
Про все це розповіли учні 11-А класу молодшим своїм друзям. Після цього переглянули документальний фільм «Долі, обпалені війною». Хвилиною мовчання вшанували пам’ять сотень, тисяч загиблих українців, росіян, білорусів у тій жорстокій афганській війні.
Своїми спогадами про афганську війну поділився з учнями 10-А класу Подшивалов Володимир Ілліч. Майже три роки він служив на території Афганістану. Розпочинав службу в «Мусульманському батальйоні» Туркестанського військового округу. Зумів стати взірцем мужності, самовідданості, вірності військовому обов’язку воїна - інтернаціоналіста. Доказом того є його бойові нагороди.