Завдання дорослих – допомогти дітям адаптуватися до нової реальності
Під час війни кожна людина перебуває у стані стресу. Деякі люди можуть ефективно з ним впоратися, а деякі – ні. Пропоную Вам дізнатися про ознаки стресу в учнів різного шкільного віку та деякі поради, які кожні батьки зможуть втілити в життя задля покращення емоційного стану своїх дітей.
Для молодших школярів, характерна нездатність висловлювати свої емоції. Тому дуже часто стрес може проявлятися у змінах повсякденної поведінки, звичок або навіть розумових здібностей.
Ознаки стресу у молодших школярів:
- Порушення сну та втрата апетиту;
- Загальна тривожність, агресивна поведінка;
- Неможливість описати словами те, що їх турбує;
- Регресивна поведінка, тобто втрата набутих раніше навичок (будування складних речень, розв’язування математичних задач, тощо).
- Створити максимально безпечний простір, тобто забезпечити дитину відчуттям власної безпеки. Задля цього можна цікавитися у дитини, чого саме їй не вистачає для відчуття безпеки.
- Збільшити кількість елементів творчості під час навчання та дозвілля, тобто дозвольте дитині більше гратися, малювати, робити щось своїми руками, тощо. Але не варто використовувати в іграх метафори та іграшки тих предметів, які можуть нагадувати про війну (воєнна техніка, літаки, гармати, тощо).
- Допомогти дитині формулювати та висловлювати свої почуття: поставте уточнюючі та наводячи питання, давайте більше часу дитині на формулювання своєї думки. Дитина не має відчувати себе наодинці зі своїми емоціями.
- Створити розпорядок дня. Чіткий графік надасть відчуття стабільності й передбачуваності, а значить, і безпеки.
Для учнів середнього шкільного віку характерна сформованість особистої картини життя, але під час війни вона починає руйнуватися. Головне завдання дорослих – допомогти дітям адаптуватися до нової реальності та знайти своє місце у ній.
Ознаки стресу в учнів середнього шкільного віку:
- Труднощі з концентрацією уваги та навчанням;
- Головний біль без очевидної причини та будь-які інші фізичні та фізіологічні прояви;
- Почуття стурбованості власною безпекою і безпекою близьких;
- Загальна тривожність: підвищення пітливості, високий пульс, задишка, нудота й дискомфорт у шлунку, тощо;
- Внутрішнє відсторонення від батьків та друзів;
- Прояви агресії до інших людей;
- Почуття неповноцінності та сорому в зв’язку зі своєю реакцією на події;
- Саморуйнівна поведінка.
Як можна допомогти учням середнього шкільного віку:
- Поговорити з дитиною про ситуацію. Будьте щирими, не уникайте складних питань.
- Навчіть дитину знаходити перевірену інформацію, оскільки доступ до інтернету є майже в усіх, а навички інформаційної гігієни у дітей відсутні.
- Заохочуйте дитину висловлювати свої емоції. Дозволяйте їй проявляти весь спектр емоцій, не поділяючи їх на позитивні та негативні. Поясніть, що ці почуття притаманні всім людям і загалом нормальні.
Окрему увагу слід звернути на прояви агресії, оскільки це дуже поширена реакція на стрес у дітей середнього шкільного віку та підлітків. За спрямованістю агресія поділяється на агресію до себе ( заперечення небезпеки, суїцидальна поведінка, самозвинувачення у тому, що трапилося) або інших (пошук винних серед оточення, бажання та пошук помсти).
Що можна зробити, якщо ваша дитина проявляє будь-яку агресію:
- Поговорити з підлітком про те, що відбувається. Дозвольте йому висловити свої почуття та емоції повністю, навіть якщо його слова будуть занадто різкими.
- Задавати відкритті питання (ті, на які не можна відповісти «так» або «ні»), що мотивують розгорнуто описати те, що турбує.
- Якщо дитина звинувачує себе, то варто скорегувати уявлення про себе: пояснити, що він не винен у тому, що трапилося.
- Якщо агресія направлена на інших, то слід пояснити, наскільки небезпечний цей спосіб реакції на ситуацію. Допоможіть учню пере направити емоції на корисні дії.
Якщо вище перелічені поради не дають ефекту, Ви завжди можете звернутися до шкільного психолога.
