Поліноз може проявлятися також влітку і восени, залежно від рослини, пилок якої викликає алергію. Влітку – це цвіт злакових, тобто лугових трав, а наприкінці літа і восени – пилок бур’янів, в тому числі амброзії полинолистої. Особливо від нього страждають астматики, бо в них загострюються напади бронхіальної астми.
Цвіте амброзія із середини липня до настання осінніх заморозків.

Ценхрус малоквітковий – однорічний злак заввишки від 20 до 120 см, має соковите яскраво-зелене вузьке листя і колосоподібну волоть, кожен колосок якої вкритий численними гострими колючками – до 15 штук на головній осі суцвіття. Розмножується насінням. Одна рослина може дати до 3 тис. штук насінин. Росте на пасовищах, полях, виноградниках, уздовж доріг, серед молодих деревних посадок, на лісових галявинах.
Цей зелений агресор небезпечний тим, що його колючки чіпляються до овечої вовни і одягу людини. Потрапивши разом із травою до шлунку тварини, бур’ян викликає пухлини й виразки, що довго не загоюються.
Ценхрус, освоюючи нові площі, завдає відчутної шкоди сільському господарству, засмічує посівний матеріал, а також просапні культури й випаси. Сіно з домішкою цього бур’яну непридатне до споживання його свійськими тваринами.

Методи боротьби:
Запобіжні заходи. Старанно очищають посівний матеріал від насіння амброзії та ценхрусу, лущать стерню, проводять періодичну глибоку оранку, досходову культивацію. Для озеленення завозять грунт із місць, де ці бур’яни відсутні. Насінний матеріал, очищений від карантинних бур’янів, передають на аналіз до Державної насінної інспекції для встановлення його кондиційності.
Механічні заходи. Проводять регулярні рейди по приватних садибах, по підприємствах та установах, виявляючи осередки поширення цих бур’янів, знищують рослини до початку цвітіння: виривають (вириваючи з ранньої  весни) і компостують, не даючи можливості цвісти і плодоносити. Якщо це вчасно не зроблено, треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плоди, і саме в цей час бур’яни вирубати і обов’язково спалити, щоб насіння не висипалось на землю.
Хімічні заходи. Контроль за правильним застосуванням хімічних заходів здійснюють у великих господарствах особи, які мають спеціальну фахову освіту. Фермери та господарі  присадибних ділянок повинні точно дотримуватися регламентів, зазначених регламентів зазначених у спеціальних рекомендаціях, інструкціях. Використовують препарати, що зазначені у „Переліку Укрдержкомісії України”.
Ст. 22 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту” „зобов’язує утримувати  земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки підприємства, але й всіх громадян”.