Батьки часто відносяться різко негативно до перших невдач дитини. Негативні оцінки дорослих підвищують тривожність дитини, його невпевненість в собі і своїх діях. Це, у свою чергу, веде не до поліпшення, а до погіршення результатів. Так складається порочний круг. Постійні побоювання дитини почути негативні оцінки з боку домашніх приводять до страху зробити помилку. Це відволікає дитину від сенсу виконуваних ним завдань і фіксує його увагу на дрібницях, примушує переробляти, виправляти, нескінченно перевіряти. Прагнення зробити роботу якнайкраще на цьому етапі тільки погіршує справу. Особливо сильно це виявляється у тривожних, здібних, старанних дітей.

     Тому найправильніше відношення до перших поразок дитини – відношення з розумінням, підтримка, допомога: «У тебе все вийде. Я тобі допоможу». Важливо створити умови для переживання дитиною (хоч би іноді) власної перемоги.

Часто діти (особливо ті, що не відвідували раніше дитячих садів або дитячих груп) в останню мить відмовляються розлучатися з мамою або татом, які привели їх в школу, починають плакати, чіплятися за батьків. У такій ситуації краще піти на заняття разом з дитиною. Для цього потрібно наперед звільнити собі весь день. Про можливість ходити разом з дитиною на уроки краще поговорити з вчителем (адміністрацією школи) на батьківських зборах завчасно.

Психологи встановили, що батьки своїми питаннями про школу показують дитині свої пріоритети і цінності. Марійку мама завжди питає дорогою додому: «Що ти сьогодні отримала? Тебе хвалили або лаяли?». Ваню питають про те, з ким він подружився, чи було йому цікаво. Петю про те, що він нового сьогодні дізнався. Сашу – що було в школі на сніданок, чи не зголоднів він.

Саме те, про що Ви весь час питаєте, і покаже дитині, що для Вас в житті головне, а що другорядне. Він інтуїтивно орієнтуватиметься, швидше за все, на Ваші цінності. Це не означає, що він і розвиватиметься саме відповідно до ваших бажань. Часто буває так, що дуже різко заявлені батьками пріоритети викликають важкі кризи у дитини, що відчуває, що він не в змозі відповідати цим батьківським запитам. Іноді, навпаки, орієнтуючись на інтереси батьків, дитина починає ігнорувати освітні цінності школи.

Ваших питань про школу дитина повинна зрозуміти що Вам цікаво все, що з ним відбувається що Вам важливі його успіхи, але Ви любите і приймаєте його таким, який він є.

Визначте, що знає про школу ваша дитина. Адже вже першого вересня в неї виникне багато запитань і складних ситуацій. Для вас ці дитячі тривоги здадуться дрібницями, а для неї важкими завданнями. Будьте завбачливі й допоможіть дитині заздалегідь, вже тепер, знайти вихід із майбутнього скрутного становища.

    Запитайте в неї:

1. Як звертаються до вчительки?
2. Як привернути до себе увагу, якщо потрібно про щось запитати?
3. Що сказати, якщо потрібно вийти в туалет?
4. Що таке урок?
5. Як дізнаються, що пора починати урок?
6. Що таке перерва?
7. Для чого потрібна перерва?
8. Як називається стіл, за яким діти пишуть?
9. На чому пише вчитель, коли пояснює завдання?
10. Що таке оцінка?
11. Яку оцінку може отримати учень?
12. Що таке шкільний щоденник?
13. У класі вчаться діти одного віку чи різного?
14. Що таке канікули?

1. Назви своє прізвище, ім’я, по батькові;
2. Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?
3. Як звуть твоїх батьків?
4. Вранці ти снідаєш, а вдень…?
5. Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?
6. Футбол, гімнастика, теніс, плавання – це…?
7. Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?
8. Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?
9. Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?
10. У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?
11. Береза, дуб, осика – це…?
12. Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?
13. У корови – теля, у собаки – …, у коня – …?
14. Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?
15. Огірок, помідор, морква, буряк – це …?

Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.

По-перше, особистим прикладом. Якщо на Вашому робочому місці постійний безлад, то абсолютно марно привчати до порядку дитину.

Коли Ви покажете дитині своє робоче місце (кухонний стіл, письмовий стіл, робочий стіл), то звернете її увагу, якими предметами Ви користуєтеся, для чого вони потрібні і в якому порядку Ви їх розкладаєте на робочому місці.

Хай дитина розповість Вам, якими речами вона користується при підготовці до уроків і як їй зручніше за них розкласти на столі. Визначивши разом з дитиною зручні для різних речей місця, можна наклеїти на поверхню столу наклейки – «будиночки» для кожної речі.

Зверніть увагу на позу сидячої за столом дитини. Їй ще важко контролювати себе, вона не дуже добре відчуває власне тіло, а тим більше важко довго сидіти в одній позі. Можна зробити декілька фотографій сидячої в різних позах дитини, а потім вивчити їх разом з нею – імітуючи ці пози і обговорюючи, чим вони погані (викривлення хребта, затікання ніг, закривання власної роботи від світла і ін.). Навчіть її різним веселим вправам, які краще робити в перервах між заняттями (якщо їй вже показали в школі, хай покаже їх Вам), – вправи для пальців рук, фізкультхвилинки під ритмічні вірші.

Вправа на розвиток довільної уваги

Дитині дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. “Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев’ятий трикутники”. Якщо дитина перепитує, відповісти: “Необхідно зробити так, як зрозумів (ла)”. Якщо дитина впоралася з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

Вправа на розвиток спостережливості

Запропонуєте дитині гру: “Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло”. Малюк називає предмети – годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

Гра на розвиток пам’яті

У цю гру можна грати з дитиною, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: “Я поклав в мішок яблука”. Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: “Я поклав в мішок яблука і банани”. Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.

Гра для тренування мислення і кмітливості

“Як це можна використовувати?”

Запропонуєте дитині гру – знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово “олівець”, а малюк придумує, як його можна використовувати – писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.

Тест “Безглуздості” – для оцінки образно-логічного мислення

Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальовано неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме неправильно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хв. Добре, якщо дитина за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.