Germany | Finland | Saint Petersburg | Drive

Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015 «Стратегія сталого розвитку «Україна — 2020»

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020»


1.Схвалити Стратегiю сталого розвитку «Україна — 2020» (додається).

2. Кабiнету Мiнiстрiв України:

1) затверджувати щороку до 15 лютого план дiй щодо реалiзацiї положень Стратегiї сталого розвитку «Україна — 2020»;

2) iнформувати щоквартально, до 15 числа мiсяця, що настає за звiтним кварталом, про стан виконання плану дiй щодо реалiзацiї положень Стратегiї сталого розвитку «Україна — 2020».

1. Загальнi положення

Революцiя гiдностi та боротьба за свободу України створили нову українську iдею — iдею гiдностi, свободи i майбутнього.

Громадяни України довели i продовжують у надтяжких умовах щоденно доводити, що саме гiднiсть є базовою складовою характеру Українського народу.

Україна переходить в нову епоху iсторiї i Український народ отримує унiкальний шанс побудувати нову Україну.

Ратифiкувавши Угоду про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони (далi — Угода), Україна отримала iнструмент та дороговказ для своїх перетворень. Виконання вимог цiєї Угоди дає можливiсть Українi в подальшому стати повноцiнним членом в Європейському Союзi. Такими вимогами є вiдповiднiсть Копенгагенським критерiям — параметрам, яким мають вiдповiдати держави — члени Європейського Союзу.

Стратегiя сталого розвитку «Україна — 2020» (далi — Стратегiя) визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочерговi прiоритети та iндикатори належних оборонних, соцiально-економiчних, органiзацiйних, полiтико-правових умов становлення та розвитку України.

2. Мета реалiзацiї Стратегiї та вектори руху

Метою Стратегiї є впровадження в Українi європейських стандартiв життя та вихiд України на провiднi позицiї у свiтi. Задля цього рух уперед здiйснюватиметься за такими векторами:

вектор розвитку — це забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ та, як наслiдок, пiдвищення стандартiв життя. Україна має стати державою з сильною економiкою та з передовими iнновацiями. Для цього, передусiм, необхiдно вiдновити макроекономiчну стабiльнiсть, забезпечити стiйке зростання економiки екологiчно невиснажливим способом, створити сприятливi умови для ведення господарської дiяльностi та прозору податкову систему;

вектор безпеки — це забезпечення гарантiй безпеки держави, бiзнесу та громадян, захищеностi iнвестицiй i приватної власностi. Україна має стати державою, що здатна захистити свої кордони та забезпечити мир не тiльки на своїй територiї, а й у європейському регiонi. Визначальною основою безпеки має також стати забезпечення чесного i неупередженого правосуддя, невiдкладне проведення очищення влади на всiх рiвнях та забезпечення впровадження ефективних механiзмiв протидiї корупцiї. Особливу увагу потрiбно придiлити безпецi життя та здоров’я людини, що неможливо без ефективної медицини, захищеностi соцiально вразливих верств населення, безпечного стану довкiлля i доступу до якiсної питної води, безпечних харчових продуктiв та промислових товарiв;

вектор вiдповiдальностi — це забезпечення гарантiй, що кожен громадянин, незалежно вiд раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового стану, мiсця проживання, мовних або iнших ознак, матиме доступ до високоякiсної освiти, системи охорони здоров’я та iнших послуг в державному та приватному секторах. Територiальнi громади самостiйно вирiшуватимуть питання мiсцевого значення, свого добробуту i нестимуть вiдповiдальнiсть за розвиток всiєї країни;

вектор гордостi — це забезпечення взаємної поваги та толерантностi в суспiльствi, гордостi за власну державу, її iсторiю, культуру, науку, спорт. Україна повинна зайняти гiдне мiсце серед провiдних держав свiту, створити належнi умови життя i працi для виховання власних талантiв, а також залучення найкращих свiтових спецiалiстiв рiзних галузей.

3. Дорожня карта та першочерговi прiоритети реалiзацiї Стратегiї

Стратегiя передбачає в рамках названих чотирьох векторiв руху реалiзацiю 62 реформ та програм розвитку держави:

1) за вектором розвитку:
Дерегуляцiя та розвиток пiдприємництва;
Програма розвитку малого та середнього бiзнесу;
Податкова реформа;
Реформа захисту економiчної конкуренцiї;Реформа корпоративного права;
Реформа фiнансового сектору;
Реформа ринку капiталу;
Реформа сфери трудових вiдносин;
Реформа транспортної iнфраструктури;
Реформа телекомунiкацiйної iнфраструктури;
Програма участi в транс’європейських мережах;
Реформа державної митної справи та iнтеграцiя в митну спiльноту Європейського Союзу;
Реформа монетарної полiтики;
Програма розвитку українського експорту;
Реформа енергетики;
Програма енергоефективностi;
Реформа сiльського господарства та рибальства;
Земельна реформа;
Реформа житлово-комунального господарства;
Реформа статистики;
Програма залучення iнвестицiй;
Реформа дипломатичної служби;
Реформа у сферi здiйснення державних закупiвель;
Реформа державного фiнансового контролю та бюджетних вiдносин;
Реформа державної служби та оптимiзацiя системи державних органiв;
Реформа управлiння державною власнiстю;

2) за вектором безпеки:
Реформа системи нацiональної безпеки та оборони;
Реформа оборонно-промислового комплексу;
Судова реформа;
Оновлення влади та антикорупцiйна реформа;
Програма електронного урядування;
Реформа правоохоронної системи;
Програма енергонезалежностi;
Реформа захисту iнтелектуальної власностi;
Програма збереження навколишнього природного середовища;

3) за вектором вiдповiдальностi:
Децентралiзацiя та реформа державного управлiння;
Реформа регiональної полiтики;
Програма нацiональної єдностi та пiдтримки нацiональних меншин;
Конституцiйна реформа;
Реформа виборчого законодавства;
Реформа системи соцiального захисту;
Пенсiйна реформа;
Реформа системи охорони здоров’я;
Реформа у сферi забезпечення безпечностi та якостi харчових продуктiв;
Реформа у сферi захисту прав споживачiв;
Програма популяризацiї фiзичної культури та спорту;
Програма здорового способу життя та довголiття;
Реформа освiти;
Програма розвитку для дiтей та юнацтва;

4) за вектором гордостi:
Програма популяризацiї Украни у свiтi та просування iнтересiв України у свiтовому iнформацiйному просторi;
Програма створення бренду «Україна»;
Реформа нагородної справи;
Програма розвитку iнновацiй;
Розвиток iнформацiйного суспiльства та медiа;
Реформа державної полiтики у сферi науки та дослiджень;
Українська космiчна програма;
Програма розвитку туризму;
Реформа державної полiтики у сферi культури;
Програма розвитку нацiонального кiновиробництва;
Програма розвитку нацiональної видавничої справи;
Реформа державної полiтики у сферi спорту;
Програма залучення талантiв.

Кiлькiсть та змiст названих реформ i програм розвитку держави можуть змiнюватись у процесi реалiзацiї.

Першочерговою є реалiзацiя таких реформ i програм:

1) Реформа системи нацiональної безпеки та оборони Головна мета — пiдвищення обороноздатностi держави, реформування Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань України вiдповiдно до сучасних вимог та з урахуванням досвiду, набутого у ходi антитерористичної операцiї, а також розвиток оборонно-промислового комплексу для максимального задоволення потреб армiї. Також слiд зосередити увагу на формуваннi нових органiв управлiння у сферi забезпечення нацiональної безпеки, зробити акцент на системi управлiння, контролю, комунiкацiй, комп’ютерної пiдтримки, розвiдки та iнформацiйного забезпечення, а також логiстики в усьому секторi безпеки. У Збройних Силах України прiоритет має бути наданий повному оновленню структури, починаючи вiд органiв управлiння i закiнчуючи штатними розписами частин та пiдроздiлiв, а також оптимiзацiї всiх систем та норм забезпечення, впровадженню нових зразкiв озброєння та вiйськової технiки, перегляду тактики i стратегiї з урахуванням вимог сучасностi. Має бути повнiстю переглянута система розвiдки — вiд розвiдувальних комплектiв частин до розвiдувальних органiв Мiнiстерства оборони України. Серед головних заходiв реалiзацiї реформи системи нацiональної безпеки та оборони мають бути функцiональна оптимiзацiя (скорочення дублюючих i зайвих структур), централiзацiя закупiвель, оптимiзацiя системи логiстичного забезпечення, оновлення доктринальних та концептуальних пiдходiв до забезпечення нацiональної безпеки, створення ефективної державної системи кризового реагування (мережi ситуацiйних центрiв центральних органiв виконавчої влади) за провiдної ролi Ради нацiональної безпеки i оборони України, залучення iноземних iнвестицiй та формування ефективної моделi державно-приватного партнерства, запровадження кластерного принципу ротацiї кадрiв, перегляд квалiфiкацiйних вимог та забезпечення чiткого дотримання цих вимог i повна переатестацiя кадрiв, водночас вирiшальними мають бути не тiльки професiйнi, а й особистiснi якостi людини;

2) Оновлення влади та антикорупцiйна реформа Основною метою антикорупцiйної реформи є суттєве зменшення корупцiї в Українi, зменшення втрат державного бюджету та бiзнесу через корупцiйну дiяльнiсть, а також пiдвищення позицiй України у мiжнародних рейтингах, що оцiнюють рiвень корупцiї. Це буде досягнуто завдяки належнiй реалiзацiї нової Антикорупцiйної стратегiї та успiшному впровадженню нових антикорупцiйних механiзмiв. Серед них — декларування майнового стану публiчних службовцiв, запобiгання та врегулювання конфлiктiв iнтересiв, перевiрка доброчесностi службовцiв та монiторинг їхнього способу життя. Подолання полiтичної корупцiї вимагає докорiнної реформи системи полiтичного фiнансування. Важливим є використання новiтнiх технологiй, зокрема для забезпечення державою доступу до iнформацiї у формi «вiдкритих даних». Слiд створити ефективну iнституцiйну систему запобiгання i протидiї корупцiї: Нацiональне антикорупцiйне бюро України — для виявлення i розслiдування корупцiйних злочинiв вищих посадових осiб; Нацiональне агентство з питань запобiгання корупцiї — для впровадження iнструментiв попередження корупцiї та здiйснення контролю за доброчесною поведiнкою службовцiв (правил щодо конфлiкту iнтересiв, декларування майна тощо);

3) Судова реформа Метою судової реформи є реформування судоустрою, судочинства та сумiжних правових iнститутiв задля практичної реалiзацiї принципiв верховенства права i забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом. Реформа має забезпечити функцiонування судової влади, що вiдповiдає суспiльним очiкуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейськiй системi цiнностей та стандартiв захисту прав людини. Реформа проводитиметься у два етапи: перший етап — невiдкладне оновлення законодавства, спрямоване на вiдновлення довiри до судової влади в Українi; другий етап — системнi змiни в законодавствi: прийняття нової Конституцiї України та на основi вiдповiдних конституцiйних змiн — нових законiв, що стосуються судоустрою та судочинства, iнших сумiжних правових iнститутiв;

4) Реформа правоохоронної системи Метою державної полiтики в цiй сферi є коригування завдань та функцiй правоохоронних органiв, упровадження нових засад проходження служби, нових критерiїв оцiнки роботи правоохоронцiв для пiдвищення рiвня захисту прав i свобод людини, а також iнтересiв суспiльства i держави вiд протиправних посягань. Слiд провести функцiональнi та органiзацiйнi перетворення у системi Мiнiстерства внутрiшнiх справ України. Необхiдно чiтко розподiлити функцiї iз формування полiтики, що має здiйснюватися Мiнiстерством, та реалiзацiї полiтики, що має здiйснюватися окремим центральним органом виконавчої влади у системi Мiнiстерства внутрiшнiх справ України — Нацiональною полiцiєю. Полiтичне управлiння та професiйне керiвництво у сферi правопорядку мають бути чiтко розмежованi, як це передбачено Європейським кодексом полiцейської етики. Необхiдно забезпечити прозору систему конкурсного добору осiб на посади, створити нову систему атестацiї персоналу органiв правопорядку, змiнити пiдходи до пiдготовки працiвникiв цих органiв, що повинно забезпечити змiну їх ставлення до виконання службових обов’язкiв у напрямi усвiдомлення їх як надання оплачуваних державою послуг iз забезпечення насамперед безпеки кожної особи, її особистих та майнових прав, суспiльних та державних iнтересiв. Потрiбно зробити систему забезпечення правопорядку максимально прозорою та дружньою для суспiльства. Важливим у цiй сферi є проведення ґрунтовної децентралiзацiї та впровадження дiєвих механiзмiв громадського контролю за органами правопорядку. Прiоритетним у роботi таких органiв має бути принцип законностi — система вiддання та виконання наказiв повинна стати такою, щоб працiвник полiцiї керувався законом i не виконував явно злочиннi накази;

5) Децентралiзацiя та реформа державного управлiння Метою реформи державного управлiння є побудова прозорої системи державного управлiння, створення професiйного iнституту державної служби, забезпечення її ефективностi. Результатом впровадження реформи має стати створення ефективної, прозорої, вiдкритої та гнучкої структури публiчної адмiнiстрацiї iз застосуванням новiтнiх iнформацiйно-комунiкативних технологiй (е-урядування), яка здатна виробляти i реалiзовувати цiлiсну державну полiтику, спрямовану на суспiльний сталий розвиток i адекватне реагування на внутрiшнi та зовнiшнi виклики. Метою полiтики у сферi децентралiзацiї є вiдхiд вiд централiзованої моделi управлiння в державi, забезпечення спроможностi мiсцевого самоврядування та побудова ефективної системи територiальної органiзацiї влади в Українi, реалiзацiя у повнiй мiрi положень Європейської хартiї мiсцевого самоврядування, принципiв субсидiарностi, повсюдностi i фiнансової самодостатностi мiсцевого самоврядування. Прiоритетом в управлiннi публiчними фiнансами має стати пiдвищення прозоростi та ефективностi їх розподiлу та витрачання. Процес здiйснення державних закупiвель повинен стати максимально прозорим та ураховувати загальнi принципи конкуренцiї. Корупцiйна складова пiд час здiйснення державних закупiвель має бути лiквiдована;

6) Дерегуляцiя та розвиток пiдприємництва Середньостроковою метою дальших реформ у цiй сферi є створення сприятливого середовища для ведення бiзнесу, розвитку малого i середнього пiдприємництва, залучення iнвестицiй, спрощення мiжнародної торгiвлi та пiдвищення ефективностi ринку працi. Необхiдно скоротити кiлькiсть документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi та видiв господарської дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню, скасувати регуляторнi акти, якi ускладнюють ведення пiдприємницької дiяльностi, скоротити кiлькiсть органiв державного нагляду (контролю), забезпечити надання послуг для громадян та бiзнесу в електронному виглядi. З метою розширення та спрощення доступу українських товарiв на ринки держав — членiв Європейського Союзу необхiдно привести систему технiчного регулювання у вiдповiднiсть iз європейськими вимогами та завершити реформування системи державного контролю за безпечнiстю та якiстю харчових продуктiв. Для пiдтримки iнвестицiйної активностi та захисту прав iнвесторiв потрiбно забезпечити ефективний захист права приватної власностi, у тому числi судовими органами, гармонiзувати iз законодавством Європейського Союзу положення законодавства України щодо захисту прав нацiональних та iноземних iнвесторiв та кредиторiв, захисту економiчної конкуренцiї, запровадити стимулюючi механiзми iнвестицiйної дiяльностi, виходячи iз найкращої свiтової практики;

7) Реформа системи охорони здоров’я Метою державної полiтики у цiй сферi є кардинальне, системне реформування, спрямоване на створення системи, орiєнтованої на пацiєнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всiх громадян України на рiвнi розвинутих європейських держав. Головними напрямами реформ мають стати пiдвищення особистої вiдповiдальностi громадян за власне здоров’я, забезпечення для них вiльного вибору постачальникiв медичних послуг належної якостi, надання для цього адресної допомоги найбiльш соцiально незахищеним верствам населення, створення бiзнес-дружньої обстановки на ринку охорони здоров’я. Орiєнтиром у проведеннi реформи є програма Європейського Союзу «Європейська стратегiя здоров’я — 2020»;

8) Податкова реформа Мета реформи — побудова податкової системи, яка є простою, економiчно справедливою, з мiнiмальними затратами часу на розрахунок i сплату податкiв, створює необхiднi умови для сталого розвитку нацiональної економiки, забезпечує достатнє наповнення Державного бюджету України i мiсцевих бюджетiв. Головними напрямами реформи є перехiд вiд наглядово-каральної функцiї фiскальних органiв до обслуговуючої, що допомагає у нарахуваннi та проведеннi сплати податкiв, а не має на метi наповнення бюджету за рахунок фiнансових санкцiй та переплат; зменшення кiлькостi податкiв, їх розмiру та спрощення порядку розрахунку i сплати; впровадження електронних сервiсiв для платникiв податкiв; зменшення податкового навантаження на заробiтну плату з метою її детiнiзацiї; удосконалення законодавства України, спрямованого на посилення боротьби зi схемами ухиляння вiд сплати податкiв як юридичними, так i фiзичними особами, зокрема удосконалення адмiнiстрування податку на додану вартiсть, формування системи податкового контролю залежно вiд ступеня ризику в дiяльностi платникiв податкiв, забезпечення вiдкритостi доступу до iнформацiї про сплату податкiв, удосконалення законодавства з питань трансфертного цiноутворення, впровадження контролю за видатками фiзичних осiб;

9) Програма енергонезалежностi Головне завдання — забезпечення енергетичної безпеки i перехiд до енергоефективного та енергоощадного використання та споживання енергоресурсiв iз впровадженням iнновацiйних технологiй. Основними цiлями державної полiтики у цiй сферi є: зниження енергоємностi валового внутрiшнього продукту (на 20 вiдсоткiв до кiнця 2020 року) шляхом забезпечення (впровадження) 100 вiдсоткiв обов’язкового комерцiйного облiку споживання енергоресурсiв (енергiї та палива), переходу до використання енергоефективних технологiй та обладнання, зокрема через механiзм залучення енергосервiсних компанiй, реалiзацiї проектiв з використанням альтернативних джерел енергiї; забезпечення максимально широкої диверсифiкацiї шляхiв та джерел постачання первинних енергоресурсiв, зокрема нафти, природного газу, вугiлля, ядерного палива, нарощування видобутку вiтчизняних енергоносiїв, запровадження прозорих конкурентних правил розробки та використання родовищ енергоносiїв; лiбералiзацiя ринкiв електричної i теплової енергiї, вугiлля та газу, перехiд на нову модель їх функцiонування; iнтеграцiя енергосистеми України з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E; реорганiзацiя публiчного акцiонерного товариства «Нацiональна акцiонерна компанiя «Нафтогаз України» вiдповiдно до Третього енергетичного пакету Європейського Союзу; повна реформа системи цiно- та тарифоутворення на енергiю та паливо, зокрема перегляд механiзму формування балансу енергоресурсiв, вiдмова вiд перехресного субсидування та державного дотування; залучення iноземних iнвестицiй в енергетичний сектор України, зокрема до модернiзацiї Єдиної газотранспортної системи України, електрогенеруючих потужностей та електромереж; реформа вугiльної галузi та залучення стратегiчних iнвесторiв, приватизацiя перспективних i лiквiдацiя (консервацiя) збиткових вугледобувних пiдприємств; модернiзацiя iнфраструктури паливно-енергетичного комплексу;

10) Програма популяризацiї України у свiтi та просування iнтересiв України у свiтовому iнформацiйному просторi Головна мета — формування довiри до України, спрямування її позицiонування у свiтi на користь полiтичним та економiчним iнтересам нашої держави, а також на змiцнення її нацiональної безпеки i вiдновлення територiальної цiлiсностi. Ключове завдання — формування позитивного iмiджу України як європейської, демократичної, конкурентоздатної держави iз сприятливим бiзнес-клiматом, зi своїм унiкальним мiсцем у свiтовому розподiлi працi та iнтегрованої у глобальнi ланцюги створення доданої вартостi. Програма фокусуватиметься на забезпеченнi: пiдсилення iнституцiйної спроможностi для здiйснення мiжнародних стратегiчних комунiкацiй; синергiї зусиль органiв влади, бiзнесу та громадянського суспiльства для просування України у свiтi; збiльшення та оптимiзацiї присутностi України на мiжнародних заходах та майданчиках; присутностi у мiжнародному академiчному, культурному та громадському середовищi; комунiкацiї щодо успiху реформ та перетворень, що здiйснюються в Українi; формування i просування бренд-меседжiв про Україну: Україна — країна свободи i гiдностi; Україна — країна, що реформується, незважаючи на виклики; Україна — хаб для iнвестицiй; Україна — країна високих технологiй та iнновацiй; Україна — країна, приваблива для туризму; Україна — країна iз визначними культурними та iсторичними традицiями; регулярного вiдкритого дiалогу iз спiльнотою свiтових лiдерiв думки, експертiв та медiа, якi висвiтлюють або коментують українську тематику; формування сталих ефективних комунiкацiй з українською дiаспорою та використання її потенцiалу.

4. Стратегiчнi iндикатори реалiзацiї Стратегiї

Реалiзацiя Стратегiї передбачає досягнення 25 ключових показникiв, що оцiнюють хiд виконання реформ та програм:

1) у рейтингу Свiтового банку «Doing Business» Україна посяде мiсце серед перших 30 позицiй;

2) кредитний рейтинг України — Рейтинг за зобов’язаннями в iноземнiй валютi за шкалою рейтингового агентства Standard and poors — становитиме не нижче iнвестицiйної категорiї «ВВВ»;

3) за глобальним iндексом конкурентоспроможностi, який розраховує Всесвiтнiй Економiчний Форум (WEF), Україна увiйде до 40 кращих держав свiту;

4) валовий внутрiшнiй продукт (за паритетом купiвельної спроможностI) у розрахунку на одну особу, який розраховує Свiтовий банк, пiдвищиться до 16 000 доларiв США;

5) чистi надходження прямих iноземних iнвестицiй за перiод 2015–2020 рокiв за даними Свiтового банку складуть понад 40 млрд доларiв США;

6) максимальне вiдношення дефiциту державного бюджету до валового внутрiшнього продукту за розрахунками Мiжнародного валютного фонду не перевищуватиме 3 вiдсотки;

7) максимальне вiдношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до валового внутрiшнього продукту за розрахунками Мiжнародного валютного фонду не перевищуватиме 60 вiдсоткiв (вiдповiдно до Маастрихтських критерiїв конвергенцiї);

8) енергоємнiсть валового внутрiшнього продукту складе 0,2 тонни нафтового еквiвалента на 1000 доларiв США валового внутрiшнього продукту за даними Мiжнародного енергетичного агентства;

9) витрати на нацiональну безпеку i оборону становитимуть не менше З вiдсоткiв вiд валового внутрiшнього продукту;

10) чисельнiсть професiйних вiйськових на 1000 населення збiльшиться iз 2,8 до 5,6 осiб за розрахунками Стокгольмського мiжнародного iнституту дослiдження миру;

11) за iндексом сприйняття корупцiї, який розраховує Тransparency International, Україна увiйде до 50 кращих держав свiту;

12) за результатами опитуваня рiвень довiри експертного середовища (адвокати, юристи) до суду становитиме 70 вiдсоткiв;

13) за результатами загальнонацiонального опитування рiвень довiри громадян до органiв правопорядку становитиме 70 вiдсоткiв;

14) оновлення кадрового складу державних службовцiв у правоохоронних органах, судах, iнших державних органах на 70 вiдсоткiв;

15) лiмiт частки одного постачальника в загальному обсязi закупiвель будь-якого з енергоресурсiв складатиме не бiльше 30 вiдсоткiв;

16) середня тривалiсть життя людини за розрахунками Свiтового банку пiдвищиться на 3 роки;

17) питома вага мiсцевих бюджетiв становитиме не менше 65 вiдсоткiв у зведеному бюджетi держави;

18) частка проникнення широкосмугового Інтернету за даними Свiтового банку складатиме 25 абонентiв на 100 осiб;

19) 75 вiдсоткiв випускникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв володiтимуть щонайменше двома iноземними мовами, що пiдтверджуватиметься мiжнародними сертифiкатами;

20) Україна вiзьме участь у мiжнародному дослiдженнi якостi освiти PISA та увiйде до 50 кращих держав — учасниць такого дослiдження;

21) Україна разом iз Свiтовим банком розробить показник добробуту громадян, визначиться з його цiльовим значенням та проводитиме монiторинг змiн такого показника;

22) за результатами загальнонацiонального опитування 90 вiдсоткiв громадян України вiдчуватимуть гордiсть за свою державу;

23) пiд час участi у XXXII лiтнiх Олiмпiйських iграх Україна завоює щонайменше 35 медалей;

24) за глобальним iндексом конкурентоспроможностi у боротьбi за таланти, який розраховує одна з провiдних свiтових бiзнес-шкiл INSEAD), Україна увiйде до 30 кращих держав свiту;

25) 20 фiльмiв українського виробництва вийдуть у широкий прокат у 2020 роцi.

5. Засоби реалiзацiї Стратегiї (суспiльний договiр)

Головною передумовою реалiзацiї Стратегiї є суспiльний договiр мiж владою, бiзнесом та громадянським суспiльством, де кожна сторона має свою зону вiдповiдальностi.

Вiдповiдальнiсть влади — провести реформи, забезпечити баланc iнтересiв мiж громадянським суспiльством, державою i бiзнесом, просто прозоро та якiсно працювати за новими пiдходами, гарантувати дотримання прав людини.

Вiдповiдальнiсть бiзнесу — пiдтримувати та розвивати державу, бiзнес-середовище та громадянське суспiльство, сумлiнно сплачувати податки, здiйснювати ефективнi iнвестування в економiку держави, дотримуватися принципiв чесної працi та конкуренцiї.

Вiдповiдальнiсть громадянського суспiльства — контролювати владу, жити вiдповiдно до принципiв гiдностi та неухильно додержуватися Конституцiї України та законiв України.

6. Нормативно-правове, органiзацiйне забезпечення реалiзацiї Стратегiї

Нормативно-правове та органiзацiйне забезпечення реалiзацiї Стратегiї має здiйснюватися шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку вiдповiдних нормативно-правових актiв, щорiчних планiв дiй реалiзацiї цiєї Стратегiї, монiторингу стану їх виконання.

Глава Адмiнiстрацiї Президента України Б. Ложкiн
Президент України П. Порошенко
м. Київ 12 січня 2015 року № 5/2015